fuss

1. n

1) збуджений (нервовий) стан

to get into a fuss — розхвилюватися

2) метушня, суєта; хвилювання через дрібниці

to make a fuss — зчинити галас (шум), хвилюватися

to kick up a fuss — зчинити бучу

3) метушлива людина

2. v

1) метушитися

2) хвилюватися через дрібниці

3) надмірно піклуватися (про когось); носитися (з кимсь)

4) набридати, надокучати; турбувати; чіплятися, приставати

5) сваритися; порозумітися

6) амер., розм. залицятися до дівчини

□ fuss up — гарно вбирати, наряджати

* * *

I [fes] n

1) нервовий, збуджений стан

2) суєта, метушня; хвилювання з-за дрібниць

3) метушлива людина

II [fes] v

1) хвилюватися з-за дрібниць, метушитися (fuss about); (over, with) надмірно піклуватися (про кого-небудь), носитися (з ким-небудь)

2) приставати з дрібницями, набридати; турбувати

3) aмep. сваритися, з'ясовувати стосунки

4) aмep.; cл. залицятися до дівчини

5) pass звертати увагу